Інформація для суб*єктів господарювання у сфері насінництва та розсадництва щодо здійснення заходів державного нагляду

З початком 2019 року мораторій перестав діяти для всіх державних органів, який був встановлений Законом України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Перевірки в сфері насінництва та розсадництві будуть здійснюватись відповідно до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” відділом контролю в насінництві та розсадництві ГУ  Держпродспоживслужби в Житомирській області.  Це означає, що планові заходи здійснюватимуться відповідно до річних планів, що затверджені Наказом Державної служби України з питань безпеч-ності харчових продуктів та захисту споживачів № 964 від 26.11.2018 р. «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держпродспоживслужби на 2019 рік.  Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається.   З графіком здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік суб’єктів насінництва та розсадництва Житомирської області можна ознайомитись на сайті Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області в розділі «Планування та графіки перевірок»

РЕКОМЕНДАЦІЇ

З застосування адміністративних стягнень за порушення порядку та умов ведення насінництва

Адміністративна відповідальність відноситься до компонентів правового статусу суб’єктів правових відносин. У ній знаходиться своє вираження один з методів державного керування суспільством, що складається в примусовому державно-владному впливі на поводження осіб, що зробили правопорушення.

Ціль такого впливу – домогтися виправлення і перевиховання правопорушників, прищепити їм навички добровільного і переконаного дотримання вимог законів.

Законом України «Про насіння і садивний матеріал» (далі – Закон) регулюється виробництво, реалізація і використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти, закріплено правові відносини між виробниками і споживачами насіння і садивного матеріалу й охорона їх прав. Саме в статті 13 Закону закріплені права та обов’язки суб’єктів насінництва та розсадництва на виробництво і використання насіння і садивного матеріалу.

Суб’єкти насінництва та розсадництва зобов’язані:

  • додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння і садивного матеріалу;
  • додержуватися технологічних і методичних вимог у сфері насінництва та розсадництва щодо збереження сортових якостей, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння і садивного матеріалу;
  • гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовим і посівним (товарним) якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння і садивний матеріал;
  • зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу (відповідно до біологічної здатності) упродовж строку дії сертифікатів на насіння або садивний матеріал;
  • вести щодо кожного сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;
  • додержуватися встановленого законодавством у сфері насінництва та розсадництва порядку пакування, маркування, транспортування та зберігання насіння і садивного матеріалу;
  • відшкодовувати матеріальні збитки споживачу в разі реалізації йому некондиційного насіння чи садивного матеріалу;
  • здійснювати внутрішньогосподарський контроль за виробництвом та обігом насіння і садивного матеріалу;
  • у разі створення базових маточних насаджень формувати їх вихідним садивним матеріалом багаторічних рослин, отриманих від базових розсадників.

 

Посадові особи суб’єкта насінництва та розсадництва в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва зобов’язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у виконанні їхніх повноважень.

Відповідно до статті 24 Закону державний  нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва здійснює Державна служба України  з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживача, та її територіальні органи.

Статтею 25 визначені посадові особи, що організовують та здійснюють  державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва.

Повноваження посадових осіб з питань нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва визначені статтею 26

Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва, у межах своїх повноважень при здійсненні заходів державного контролю мають право:

  • контролювати додержання суб’єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
  • давати обов’язкові для виконання суб’єктами насінництва та розсадництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва та розсадництва і визначати строк усунення виявлених порушень;
  • безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону;
  • ознайомлюватися з документацією щодо насінництва та розсадництва, відкривати будь-яку упаковку (контейнер) з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб;
  • накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону;
  • звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства;
  • виконувати інші повноваження, визначені законом

Кодекс України про адміністративні правопорушення ( далі – Кодекс) містить норми, які передбачають накладання штрафів на осіб, що порушують порядок та умови ведення насінництва та розсадництва, і визначає осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення.

 За порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності (Стаття 51-2), а саме незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп’ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, –

тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

За порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва (Стаття 104Кодексу), а саме: виробництво, заготівля, пакування, маркування, затарювання, зберігання насіння, садивного матеріалу з метою продажу без додержання методичних і технологічних вимог або реалізація їх без документів про якість, а так само інше введення в обіг насіння, садивного матеріалу з порушенням встановленого порядку –   тягнуть за собою накладення штрафу на громадян до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва при встановленні порушень, за які винні особи підлягають залученню до адміністративної відповідальності, будучи суб’єктами насінництва та розсадництва, незалежно від форм власності, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією і використанням насіння і садивного матеріалу, крім відображення цих фактів в актах, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю), в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис та розпорядження

Відповідно до статті 7 п.8 та п.9 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Припис – обов’язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб’єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб’єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) – обов’язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п’яти робочих днів з дня складення акта надається суб’єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Усі розпорядчі документи, що приймаються під час здійснення кожного окремого заходу державного нагляду (контролю), формуються в єдину справу в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Накладення адміністративних стягнень за вчинення кількох адміністративних порушень (ст. 36 Кодексу)

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Для залучення до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні порядку та умов ведення насінництва, досить установлення самого факту протиправного діяння (формальний склад). Питання про заподіяння збитку і наявність причинного зв’язку між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили, законодавцем не ставиться. Однак у випадку заподіяння значного збитку, що виразився в псуванні насіннєвого матеріалу, утраті репродуктивних якостей, органи, що здійснюють контроль за дотриманням норм в сфері насінництва, можуть передати матеріали у відповідні правоохоронні органи для залучення винних до кримінальної відповідальності.

 

Архіви