Інформація щодо шкідника хвойних лісів – верхівкового короїда

лыс-сайтВерхівковий короїд – лідер серед шкідників лісу. Трапляється повсюдно, пошкоджує різні види сосен, ялин, рідше смереку, модрину, зрідка ялівець.Починає заселяти верхню частину сосни, а згодом – і весь стовбур. Комаха «відпрацьовує» деревину під корою, і через закупорку потоків вологи дерево починає всихати. До того ж, верхівковий короїд поселяється на сосні не сам. Він приносить із собою хворобу – гриби офіостоми. Вони створюють так звану синяву, що швидко поширюється на весь стовбур. Таке дерево – невиліковно хворе, а використати його можуть хіба що на дрова. Найстрашніше ж, що верхівковий короїд повністю знищує здорове дерево приблизно за місяць-півтора.images

Суттєве збільшення популяції шкідників зумовлене, насамперед, масовим ослабленням деревостанів через кліматичні зміни та порушення водного живлення лісів.

Раніше,  такі шкідники теж були. Але сосни «відбивалися» від вбивць власною смолою. Наразі ж напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда не долають. Адже на одному дереві налічують від 5 до 15 тисяч особин верхівкового короїда. Найчастіше ж комахи вражають дерева, віком від 40 років.

У цих дерев – сухі крони і поруділа, поїдена кора. Усередині ж стовбур дерева на верхівці повністю синій, трохи нижче – діаметр синього кола менший, а нижня частина дерева ще здорова. Тож якщо аналізувати зруб лише за пеньком, то можна подумати, що зрізали цілком здорове дерево. На жаль, науковці певні – найближчих декілька років верхівковий короїд природним чином нікуди не зникне. Натомість, шкідник поширюватиметься ще масштабніше і вбиватиме ліси цілими масивами.

Опис ентомологічного шкідника

Ips-acuminatus3_1Жук завдовжки 2,5 – 3,7 мм, темнокоричневий, циліндричний, на схилах надкрил, по краях пологої «тачки» — по три зубці; у самця третій зубець на кінці роздвоєний. Яйце дрібне, біле, округле. Личинка завдовжки до 3 – 4 мм, безнога, дещо зігнута; на грудних сегментах є мозолисті подушечки; голова чітковиражена, світлокоричнева. Лялечка 3,5 – 4 мм завдовжки, біла, напівпрозора. Зимують жуки підкорою і незначна частина личинок і лялечок, які не завершили розвиток до настання холодів. Жуки пробуджуються в першій декаді квітня і поновлюють додаткове живлення в ходах. Літ  починається наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий — на початку травня за температури 20 °С. Невдовзі жуки починають закладання нових ходів. Від«шлюбної» камери проточується від 6 до 12 довгих (20 – 50 см) маточних ходів, переважно в поздовжньому напрямку. Через 2 – 3 доби самка вигризає в них рідко розміщені камери і відкладає яйця, запечатуючи їх зверху пробочкою. Плодючість — 16 – 120 яєць. У весняних маточних ходах буває від 20 до 50 яєць. Ембріональний розвиток триває від 8 до 14 діб. Відроджені личинки прокладають ходи завдовжки 2 – 5 см і залежно від температури завершують розвиток за 16 – 60 діб. Заляльковуються наприкінці травня. Розвиток лялечки завершується за 7 – 16 діб. Новоутворені жуки впродовж 12 – 20 діб додатково живляться у місцях розвитку. При масовому заселенні засихаючих дерев, якщо кора втрачає свіжість, жуки переходять для живлення на інші дерева. За наявності 8 – 10 жуків вони вигризають у корі цілі ділянки.Ips-acuminatus2_1

Літ жуків другого покоління відбувається в липні. Повторюється процес утворення камер, відкладання яєць, відродження та живлення личинок, їх заляльковування і утворення жуків, які залишаються під корою до весни. За рік розвивається дві генерації.

Заходи захисту. Здійснення постійного нагляду за станом полезахисних лісонасаджень. Приваблення у лісопосадки й охорона комахоїдних птахів. Запобігання поширенню хвоєгризучих шкідників, оскільки пошкодження, завдані ними, ослаблюють дерева. Вчасно здійснене санітарне рубання з вибіркою свіжозаселених дерев,(пізнє проведення санітарних рубок не дає потрібного ефекту). Спалювання порубкових залишків або подрібнення їх дробарками  (так роблять, зокрема, у Польщі і в Португалії).

Обробка  дерев інсектицидами на початку і під час льоту жуків, (в інші періоди  це малоефективно, оскільки вони живляться лубом під корою).

Як природний метод боротьби зі шкідником та спосіб його обліку, лісівники використовують феромонні пастки – міні-контейнери із феромоном (запахом), який заманює комаху у пастку.  Та здебільшого такі пастки використовують для того, аби фіксувати початок та пік льоту комах-шкідників, визначити їх максимальну кількість тощо. Адже сподіватися на те, що у пастку втрапить така кількість шкідників, що загроза для лісів зникне, справа марна.