Контроль за зберіганням насіння

рис1Зберігання насіння – завершальний етап технологічного процесу, покликаний забезпечити збереження його життєздатності, сили росту, запобігати засміченню, розповсюдженню хвороб та шкідників. Найпоширенішими причинами погіршення якості насіння під час зберігання є самозігрівання, розвиток комах, кліщів і мікроорганізмів, негативний вплив низьких температур за підвищеної вологості, проростання та інше. Запобігання цим негативним явищам досягається правильною підготовкою насіння, застосуванням раціональних способів його розміщення у сховищах, підтриманням оптимального режиму зберігання й постійним спостереженням за ним. З моменту надходження насіння у сховище необхідно вести систематичне спостереження за їх вологістю і температурою, за зміною кольору насіння, його запаху, появою осередків самозігрівання і шкідників. Насіннєсховище періодично провітрюють, використовуючи активне вентилювання. Слід пам’ятати що відносна вологість зовнішнього повітря має бути не вище 60-70%, а температура – нижчою, ніж температура приміщення. Втрата блиску, білясте або сірувате забарвлення насіння є наслідком самозігрівання. Бурий колір насіння характерний для старого насіння з низькою схожістю. Затхлий запах свідчить про зберігання насіння у вологому приміщенні, оселедцевий – властивий зерну, ураженому мокрою сажкою. Зморшкуватість зерна пов’язана з пошкодженням його морозом. Цвілий запах є наслідком активної дії в зерновій масі шкідливої мікрофлори, що свідчить про підвищену вологість насіння й можливу наявність  осередків самозігрівання.

Обстеженню на зараженість підлягає не тільки насіння, але й тара, стіни, підлога, інші місця сховища.

Періодичність контролю зараженості насіння:

 

Вологість насіння, %

 

         Температура насіння , ℃.
Нижче 5 5-10 Вище 10
До 15 1 раз у 20 днів 1 раз у 15 днів 1 раз у 10 днів
Вище 15 1 раз у 15 днів 1 раз у 10 днів 1 раз у 5 днів

 

Архіви