Моніторинг стану озимих зернових культур

 Врис1 2018 році загальний стан рослин у посівах озимих культур у Житомирській області характеризується як добрий, про свідчать  результати відрощування монолітів озимих культур, взятих з полів господарств області,  в цілому життєздатність рослин складає 97-99%.      Озимі культури у доброму стані знаходяться на 113,8 тис. га, або 70%, у задовільному – 43,7 тис. га, або 27%, у слабкому та зрідженому стані – лише на 4,8 тис. га, або 3%.Озимий ріпак в доброму стані на 27,5 тис. га (72%), задовільному – 9,9 тис. га (26%), слабкому та зрідженому на   0,8 тис. га, або 2%.   Вимерзання – одна з найбільш розповсюджених та частих причин пошкодження та загибелі озимих. Вимерзлі рослини, які вийшли з-під снігу, спочатку мають зелений колір, але після відтаювання втрачають тургор та швидко жовтіють.

   З наближенням весни морозостійкість озимих падає. На початку зими вони можуть витримувати більш низькі температури, чим у весняний період (озимий ячмінь до -12°С, жито до -20°С, озима пшениця -16…-18°С). Навесні, особливо після початку відростання, різкі коливання температури до -8…-10°С, можуть бути згубними для посівів. Добрі результати в боротьбі з загибеллю озимих від вимерзання дає посів зимостійких сортів, які пристосовані до конкретних ґрунтово-кліматичних умов. Надійно захищає озимину від зимових пошкоджень снігозатримання, так як сніг має малу теплопровідність.    Також слід приділяти велику увагу проведенню моніторингу стану озимих культур у зимовий і ранньовесняний періоди дозволяє своєчасно визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними – підживлення азотними добривами та регуляторами росту і мікроелементами, що особливо актуально на слабо розкущених з осені посівах; обробки фунгіцидами, інсектицидами та гербіцидами з метою отримання високого урожаю якісного насіння, а за необхідності, вчасно підготовити господарству  насіння ярих культур для ремонту чи пересіву площ.

     Навесні озимі культури, залежно від умов перезимівлі, можуть мати різний ступінь ушкодження внаслідок дії осінніх і зимових несприятливих факторів. Навіть посіви, що успішно перезимували, залежно від гідротермічних умов весни, мають різну продуктивність. Найбільше це стосується рослин з різним ступенем видимих або прихованих ушкоджень.     Культурна рослина подібна до організму людини, імунітет якої навесні слабшає через авітаміноз. І хоча стан рослин не породжує хвилювань, вони дещо ослаблені й потребують збільшення азотного живлення, необхідного для посилення росту культур.                                          У цей період у ґрунті мінеральних поєднань азоту дуже мало, процеси іммобілізації азоту через низькі температури не відбуваються, а нітрати вимилися з коренезаселеного шару ґрунту разом з опадами протягом зими та рано навесні. Виникає потреба у підживленні особливо озимої пшениці. Дозу азотних добрив для весняного підживлення треба розраховувати виходячи із запланованої врожайності та коригувати відповідно до стану рослин після зимівлі.

    Перше весняне підживлення рекомендовано проводити на початку відростання рослин, тобто у фазі весняного кущіння. Цей період можна назвати “критичним” щодо азоту. Адже в рослин відбувається інтенсивний ріст наземних вегетативних органів. В цей період потрібне помірне азотне живлення озимої пшениці. Рекомендовано використовувати підживлення в розмірі 30% від загального обсягу потреби азоту на запланований урожай. Потрібну кількість вираховуємо залежно від агрокліматичних умов зони, попередника, фенології рослин тощо. Надлишок азоту в цей період теж небажаний, адже він може спричинити вилягання рослин у фазі трубкування.

      Отже, моніторинг стану озимих культур в ранньовесняний період дозволяє своєчасно визначити життєздатність посівів і спланувати заходи весняного догляду за ними.