Насіннєвому контролю – 120 років !

   пшениця Провідною галуззю економіки України в цілому і Житомирщини ,зокрема, було і нині залишається сільське господарство, від рівня і продуктивності якого залежить не тільки продовольча безпека, але й майбутнє держави. В розвитку сільського господарства значна роль належить насінництву. Насінництво – це галузь рослинництва, яка забезпечує виробництво сортового і гібридного насіння сільськогосподарських культур. Існуюча система сортового насінництва складається з таких взаємозв’язаних ланок: виведення державними селекційно-дослідними установами сортів, їх сортовипробування і районування, вирощування і розмноження сортового насіння, забезпечення сортовим насінням суб’єктів сільськогосподарської діяльності, сортовий і насіннєвий контроль.

    Насіннєвий контроль – це система заходів контролю за якістю насіння сільськогосподарських культур, яка забезпечує оцінку посівних та врожайних властивостей насіння, є гарантом дотримання стандартних норм якості насіння у виробництві. Історію контрольно-насіннєвої справи пов’язують з німецьким вченим Фрідріхом Ноббе. Саме він в 1863 році створив першу в світі лабораторію по визначенню якості насіння. В минулому придатність посівного матеріалу до сівби інструментально не визначалася, хоча роль насіння в отриманні високих врожаїв знали давно. Народна мудрість говорить: «що посієш – те й пожнеш». Приватна торгівля насіння будувалася на принципі «не обдуриш – не продаси». Траплялися наслідки підмішування піску для збільшення ваги насіння. Старе, тьмяне, затхле насіння змішували зі свіжим або обробляли рослинною олією тощо. Звісно, схожість насіння від таких маніпуляцій не кращала, врожай не збільшувався, довіра до продавців знижувалася, а контролю як такого не було. Для боротьби з цими явищами в 70 роках ХІХ століття створюються контрольно-насіннєві лабораторії в Австрії, Данії, Швейцарії, США. В Україні першу контрольно-насіннєву лабораторію, яка офіційно застосовувала норми на насіння, було створено в 1897 році Київським товариством заохочення землеробства. Особлива роль у насіннєвому контролі відводиться Київській контрольно – насіннєвій станції, яку організував професор П.Р. Сльозкін у 1897 році. Вона стала першоосновою теперішнього Національного наукового центру Інститут землеробства УААН. Завдання контрольно-насіннєвих станцій полягали у дослідженні насіння, а саме: лабораторному і польовому контролі, проведенні наукової і методичної роботи, підготовці працівників з контролю насіння, пропаганді ідей контролю. Перші правила насіннєвого контролю у вигляді «Норми оцінки насіння» були опубліковані в 1909 році Харківською контрольно-насіннєвою станцією, яку очолював відомий вчений М.М. Кулєшов. У Харкові запрацювали курси з підготовки інструкторів з насінницької справи. Згодом контрольно-насіннєві станції створюються в різних регіонах країни. До 1917 року діяло 50 контрольно – насіннєвих установ. Контрольно – насіннєві лабораторії стали необхідною ланкою всієї агрономічної справи, направленої на підвищення культури землеробства і отриманні високих врожаїв. Ці лабораторії в 1965 році були реорганізовані в державні насіннєві інспекції, а їх діяльність спрямовувалася на посилення насіннєвого контролю, зберігання та підготовку посівного матеріалу. На сьогодні насінництво – це комплекс лабораторних, стаціонарних і польових методичних розробок, технологічних прийомів та організаційних заходів, спрямованих на вирощування здорового, типового для даного сорту насіння, що відзначається високими посівними і врожайними якостями, які сформовані в даній грунтово- кліматичній зоні. В 2009 році Україна приєдналася до Схем сортової сертифікації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Обов’язковою умовою членства є умова виконання всіх необхідних технічних вимог по зернових культурах, кукурудзі, сорго та інші сільськогосподарські культури. Це дає можливість вести в нашій країні сортову сертифікацію відповідно до міжнародних нормативно-правових і методичних вимог. Членство в ОЕСР має впливати на підвищення сортової чистоти вітчизняного насіннєвого матеріалу, зростання врожайності основних сільськогосподарських культур, а головне – відкриє шлях насінню сортів української селекції на світовий ринок. Насіння, вироблене та оброблене згідно зі схемами, супроводжується етикетками і міжнародними сертифікатами. Єдина сертифікація може значно допомогти національному ринку насіння в його конкурентоздатності. В даний час функції контролю в насінництві та розсадництві здійснює Держпродспоживслужба . Відділ контролю в насінництві та розсадництві, управління фітосанітарної безпеки керується Законом України «Про насіння та садивний матеріал», який розроблений та доповнений поправками з урахуванням міжнародних стандартів аналізу насіння, прийнятих на Конгресі Міжнародної асоціації з насіннєвого контролю (ISTA). До повноважень відділу контролю в насінництві та розсадництві, управління фітосанітарної безпеки, Головного Управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, належать: 

  • здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
  • здійснення державного контролю за обігом насіння і садивного матеріалу на території області;
  •  участь у розробленні нормативно-правових актів у сфері насіння і садивного матеріалу;
  • здійснення арбітражного (експертного) визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу на вимогу споживача або суб’єкта насінництва та розсадництва.
  • здійснення моніторингу обсягів виробництва та /або реалізації насіння і садивного матеріалу у суб’єктів господарювання Житомирської області незалежно від форми власності. 
  • здійснення інших повноважень, визначених Законом.

В Житомирській області в 2017 році занесені до Реєстру суб’єктів насінництва і розсадництва 19 господарств, які мають право здійснювати реалізацію посівного матеріалу озимих та ярих культур та садивного матеріалу. 25.10.2017 було відкрито оновлену Житомирську обласну фітосанітарну лабораторію, яка підпорядковується ГУ Держпродспоживслужби. Установа створена з метою проведення повної незалежної лабораторної експертизи рослинної продукції та насіння. Завдяки новому сучасному обладнанню, новітнім технологіям фахівці відділу визначення посівних якостей насіння і товарних якостей садивного матеріалу мають можливість надавати послуги сільгоспвиробникам по визначенню схожості, зараженості хворобами, шкідниками, вологості, маси 1000 насінин, засміченості та іншим показникам якості насіння. Станом на 25.10.2017 відділом здійснено перевірку 2758 тонн насіння озимих культур, в тому числі кондиційного насіння високих генерацій ЕН-50т.; СН1- 774т., а також СН2-1061 т., СНН-638т..