Небезпечна повитиця

Останнім часом особливо гостро постає питання забруднення насіннєвого матеріалу багаторічних бобових трав повитицею. Хто не стикався з проблемою вогнищ цього паразита на насіннєвих, продовольчих посівах конюшини, люцерни, той не усвідомлює всієї небезпеки  «незваного гостя». Люцерна є культурою, яка найбільше уражується повитицею у всьому світі. У західних штатах США значне поширення повитиці призвело до того, що на окремих фермах вирощування люцерни стало неможливим.

При тривалому згодовуванні засміченого повитицею корму відбувається хронічне отруєння тварин, що впливає на продуктивність тварин, а у випадку тривалого вживання такого корму (30-45 днів) наступає їх загибель. Повитиці є небезпечними для тварин як у свіжому, так і в силосованому або висушеному виді.

Однією із важливих проблем для насінництва сільськогосподарських культур було і залишається очищення насіння від повитиці. Засмічений повитицею насіннєвий матеріал вимагає очищення на спеціальних електромагнітних пристроях.

На земній кулі нараховується 274 види повитиць, з них в Україні 14 видів. Паразитує на 630 видах рослин, нерідко викликаючи їх повну загибель. Насіння зберігає схожість до 30 років. В Україні воно найбільш інтенсивно проростає у травні – червні при температурі ґрунту +17 – +24 С. Сходи повитиці можуть самостійно розвиватися протягом 2-4 тижнів, досягаючи довжини стебла 28-35 см., після цього вони гинуть, якщо біля них немає рослин-живителів.

  рис1 Повитиця – однорічна витка рослина. Вона позбавлена коренів. До рослини-господаря повитиця присмоктується присосками, які називають гаусторіями. Листків на стеблах повитиці немає, вони їй ні до чого. Коли насінина повитиці проростає, на першому етапі життя проростка утворюється і корінець. Він закріплюється в ґрунті, а другий кінчик – майбутнє стебло – витягується, вигинаючись по спіралі. Як тільки цей проросток зіткнеться з стеблом майбутнього господаря, він починає завиватися на нього, а корінець відсихає – потреба в ньому минула. Одна повитиця здатна за вегетаційний період висмоктати близько сотні трав’янистих рослин. Якщо повитиця заплітається на кущі чи молодому дереві, листя з них осипається, а гілки можуть відсохнути. За кольором тонкі ниткоподібні пагони повитиці можуть бути білі, рожеві, кремово-бурі або майже фіолетові. Але вони ніколи не бувають зеленими – адже ця рослина не фотосинтезує.

З численних дрібних квіточок повитиці швидко визріває насіння. Одна рослина може створити до 30 тис. життєздатних насінин. В процесі еволюції повитиця надзвичайно добре пристосувалася до тих рослин, на яких вона переважно паразитує. Справа в тому, що насіння повитиці часто дуже подібне до насіння культурних рослин. Наприклад, 1 кг насіння конюшини може містити до 30 тис. насінин повитиці конюшинної. Це створює величезну проблему в насінництві, бо заражене повитицею насіння культурних рослин може бути матеріалом для розселення небезпечного паразита далеко за межами його проростання. Повитиця польова тепло- і світлолюбна рослина. Насіння починає проростати, коли ґрунт добре прогріється. При ураженні основна маса стебел повитиці знаходиться у середній і верхній частині рослини-господаря.рис2

рис3Повитиця, що розвинулася з 1 насінини дає більше 20 тис. насінин, які можуть зберігатися в ґрунті, не втрачаючи схожості, тривалий час. До того ж, повитиця польова має здатність до вегетативного розмноження уламками стебел, тому може просуватися, від первинного місця проростання, на великі відстані. Нормально сформоване дозріле насіння повитиць можна легко відрізнити від інших насінин бур’янів за зовнішніми ознаками. Однак в насіннєвому матеріалі можуть траплятися деформовані, недозрілі, забруднені насінини, які втратили характерні зовнішні ознаки, проте дуже важливо визначити його. Для цього необхідно розглянути зародок. У повитиць він являє собою спірально зігнутий зародок. Підозрілу насінину слід прокип’ятити над спиртівкою до набухання оболонки. Після цього за допомогою препарувальної голки і скальпеля необхідно дістати зародок. Якщо насінина лише одна і зруйнувати її не можна, тоді набухлу насінину можна розглянути під лупою чи бінокуляром. Жовтий звернутий зародок чітко видно під оболонкою.   Поширюється бур’ян з насіннєвим матеріалом с/г культур, засміченими відходами, шляхом перенесення насіння з транспортними засобами, талими водами, вітром. Насіння плавуче і може переноситися по річках та зрошувальних каналах.

 За­хо­ди за­хи­с­ту 

Під час пла­ну­ван­ня за­ходів бо­роть­би із по­ви­ти­цею польовою слід чітко усвідо­млю­ва­ти два мо­мен­ти. Пер­ший: як­що бур’ян уже ура­зив куль­тур­ну рос­ли­ну, то зни­щи­ти йо­го мож­на пе­ре­важ­но тільки ра­зом із нею. Дру­гий — поз­бу­ти­ся по­ви­тиці вкрай склад­но. По­вна ліквідація во­гнищ цьо­го бур’яну по­тре­бує три­ва­лої  і  ду­же кропіткої ро­бо­ти, ча­с­то впро­довж декількох років си­с­те­ма­тич­но­го йо­го зни­щен­ня у во­гнищі за­ра­жен­ня. То­му най­кра­щим спо­со­бом уник­ну­ти не­приємно­с­тей, пов’яза­них із по­ши­рен­ням та бурх­ли­вою «життєдіяльністю» по­ви­тиці, є профілак­ти­ка, зо­к­ре­ма ре­тель­не до­три­ман­ня пра­вил ка­ран­ти­ну рос­лин, най­важ­ливіші з них — це:

o    ре­тель­на пе­ревірка насіннєво­го ма­теріалу. У разі ви­яв­лен­ня насіння по­ви­тиці польової чи іншо­го ка­ран­тин­но­го бур’яну йо­го спря­мо­ву­ють на до­очи­щен­ня, а в ок­ре­мих ви­пад­ках — утилізу­ють;

o    ре­тель­не очи­щен­ня ма­шин та зна­рядь, що ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли на зби­ранні вро­жаю із діля­нок, засміче­них по­ви­ти­цею, перш ніж ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти їх для інших робіт;

o    не­до­пу­щен­ня по­трап­лян­ня по­ви­тиці польової у кор­ми (із зе­ле­ною ма­сою, сіном, зер­но­ви­ми відхо­да­ми то­що);

o    до­три­ман­ня сівозміні з висівом куль­тур, які не ура­жу­ють­ся або слаб­ко ура­жу­ють­ся по­ви­ти­цею: всіх видів зер­но­вих та со­няш­ни­ку;

o    розміщен­ня у сівозміні сприй­нят­ли­вих до по­ви­тиці куль­тур із ура­ху­ван­ням три­ва­лості життєздат­ності насіння (при­близ­но шість років);

o    впро­ва­д­жен­ня у сівозміну полів із чор­ним па­ром. Об­робіток останніх вар­то по­чи­на­ти з осінньої без­по­ли­це­вої оран­ки, на­далі — про­во­ди­ти по­ша­ро­вий об­робіток ґрунту;

o    оран­ка полів, засміче­них по­ви­ти­цею польовою, на всю гли­би­ну ор­но­го ша­ру, що більшою мірою сприяє за­ги­белі про­ростків бур’яну (насіння про­ро­с­тає із гли­би­ни не  більше ніж 6 см);

o    на­весні пе­ред висівом слід про­ве­с­ти дві-три куль­ти­вації, які у рай­о­нах зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва доцільно поєдну­ва­ти із про­во­каційни­ми  по­ли­ва­ми.

o    До­гляд за посіва­ми слід по­чи­на­ти із бо­ро­ну­ван­ня до по­яви сходів і після. Про­тя­гом ве­ге­тації  — про­во­ди­ти міжрядні  об­робітки і зни­щу­ва­ти ок­ремі ура­жені по­ви­ти­цею  польовою рос­ли­ни;

o    во­гни­ща ура­же­них посівів не­обхідно ви­ко­шу­ва­ти із за­хоп­лен­ням півто­ра­ме­т­ро­вої га­рантійної зо­ни на­вко­ло, обов’яз­ко­во до цвітіння бур’яну, ско­ше­ну ма­су ви­су­шу­ва­ти, ви­но­си­ти за межі по­ля та спа­лю­ва­ти. Во­гни­ще потрібно ут­ри­му­ва­ти у стані чор­но­го па­ру або об­роб­ля­ти гербіци­да­ми;

o    у посівах ба­га­торічних трав і на не­об­роб­лю­ва­них зем­лях по­ви­ти­цю польову слід яко­мо­га частіше низь­ко ско­шу­ва­ти до її цвітіння (ос­нов­на ма­са по­ви­тиці як світло­люб­ної рос­ли­ни розміщується на ви­соті по­над 10 см);

o    решт­ки бур’яну, що за­ли­ши­ли­ся у ско­шеній стерні, мож­на зни­щу­ва­ти ме­ханічним шля­хом (ви­па­лю­ван­ням або хімічним ме­то­дом);

o    пе­ред зби­ран­ням уро­жаю куль­тур­них рос­лин во­гни­ща на посівах, за­ра­же­них по­ви­ти­цею польовою, не­обхідно ско­шу­ва­ти і зби­ра­ти ок­ре­мо. Засміче­ний уро­жай потрібно зберіга­ти ок­ре­мо від чи­с­то­го;

o    за­сто­су­ван­ня гербіцидів Ра­ун­дап Класік, в. р., Глі­фо­ган, РК, Доміна­тор  Мега, в. р. та інші препарати, що внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні для  суцільного знищення повитиці разом із рослиною-живителем .

Архіви