Нові озимі культури – надійне джерело якісного корму

ТритикалеВ умовах зміни клімату все більшого значення набуває оновлення видового складу сільськогосподарських культур. Сьогодні на ринку з’явилась бінарна озима суміш, яка представлена новим сортом тритикале озимого Богодарський та новим видом бобового компоненту горошком паннонським сорту Орлан. Необхідно одразу зауважити, що вирощування багатокомпонентних угрупувань на одній площі ‑ це перемога квіткових рослин у боротьбі за існування. Така особлива властивість дозволяє повніше використовувати ґрунтову родючість (коренева система різних рослин розвивається в різних шарах ґрунту), сонячну енергію (наземна маса рослин формується в різних ярусах), поліпшувати азотне живлення рослин (за спільного вирощування бобових і злакових), що також дає можливість отримувати більше продукції з одиниці площі. Періоди максимального поглинання поживних речовин із ґрунту в рослин бобового й злакового компонентів не збігаються за часом, через що знижується їх конкуренція за елементи живлення. Особливо цінним, в умовах прояви посухи, є те, що озимий ценоз спроможний максимально використати осінньо-зимовий період для накопичення врожаю зеленого корму та зернофуражу збагаченого на протеїн, а також накопичення в грунті поживних речовин для себе й наступних посівів. Сумішка здатна забезпечити навесні врожай зеленої маси на рівні 28-45 т/га, що в перерахунку на суху речовину становить 5,4-8,7 т/га (кормових одиниць 6,7-8,7 т/га, перетравного протеїну 0,82-1,11 т/га), залежно від удобрення. Як проміжний посів вона значно підвищує ефективність використання кормових угідь, їх загальну продуктивність шляхом одержання двох урожаїв на рік. Як попередник пізніх ярих культур (соя, кукурудза, сорго та ін.) ця сумішка здатна накопичувати до 80-100 кг/га біологічного азоту, завдяки унікальним властивостям горошку паннонського формувати інтенсивний симбіотичний апарат протягом квітня-травня, що здешевлює їх вирощування. Завдяки ідеально підібраному видовому складу (однакові темпи росту й розвитку, взаємна позитивна фітоценотична кооперація) створюється агрофітоценоз, здатний повністю пригнічувати бур’янисту рослинність, тим самим відігравати фітосанітарну роль. Як рослинна сировина для заготівлі різних видів кормів сумішка тритикале озимого з горошком паннонським збалансована за основними поживними речовинами (оптимальне цукро-протеїнове співвідношення, підвищена перетравність) має оптимальні параметри буферної ємності й консервувальної здатності, що підвищує її цінність для заготівлі об’ємистих кормів.

Горошок паннонський сорту Орланстворений на основі дикорослих популяцій. Сорт дворучка, за рахунок цієї ознаки може проростати восени, а при нестачі вологи в грунті з осені ‑ весною. Ранньостиглий, вегетаційний період (до укісної стиглості) – 215-225 діб. Характеризується високою зимостійкістю та посухостійкістю. Максимальний приріст надземної маси припадає на період від бутонізації до цвітіння. Твердокам᾿яність насіння ‑ 3-4 % (не потребує скарифікації). Сорт придатний для вирощування  на сіно, сінаж і силос (у суміші з тритикале озимим). Забезпечує біологічну фіксацію азоту в кількості 60-80 кг д.р. на 1 га в рік. Він не поступається за кормовою цінністю, вмістом білку та інших поживних речовин люцерні та конюшині. Вирізняється значною посухостійкістю і морозостійкістю, високою і стабільною за роками насіннєвою продуктивністю (до 1,2-1,8 т/га), стійкістю до хвороб і шкідників. Ця культура перспективна при освоєнні деградованих земель та в системі органічного землеробства. При вирощуванні необхідно враховувати морфологічні та біологічні особливості горошку паннонського (схильність до вилягання в одновидовому посіві), найкращою підтримуючою культурою є тритикале озиме зерноукісних сортів.

Тритикале озиме на легких піщаних та торфових грунтах дає вищі врожаї, ніж озима пшениця, тому що краще переносить кислотність грунту. Рослини більш стійкі до посух та морозів (критична температура вимерзання рослин 18-20°С, тоді як у пшениці ‑ 17-18°С), проти льодової кірки, відлиг, навесні швидше і краще, ніж пшениця, відростають. Підвищена посухостійкість рослин зумовлена добре розвинутою кореневою системою. Вміст білку в зерні тритикале озимого за однакових умов вирощування на 1-2 % вищий, ніж в озимої пшениці і на 3-4 %, ніж в жита озимого. Тритикале озиме не розщіплюється на батьківські види пшениці й жита. Біологічного засмічення шляхом перехресного запилення з пшеницею і житом практично не відбувається, тому просторова ізоляція насінних ділянок від посівів зернових культур і сортів тритикале має бути 3-5 м. Тритикале озиме належить до потенціально високопродуктивних рослин. Порівняно з пшеницею в колосі на 3-10 колосків більше, в кожному колоску за сприятливих умов може утворюватись 3-5 зернівок. Проте, продуктивна кущистість дещо нижча, ніж у пшениці й жита.Важливим є те, що основні фази розвиткурослин тритикале озимого співпадають з фазами розвитку горошку паннонського. До таких сортів тритикале озимого відноситься середньостиглий сорт Богодарський. В одновидовому посіві здатен забезпечити врожайність зерна 8,0-9,5 т/га з вмістом протеїну в зерні 13-14 %. Стійкий до морозів, посух, осипання зерна та основних збудників хвороб. Вирізняється добрим вимолочуванням зерна, що зменшує витрати пального при збиранні на 15-20 %. Придатний для використання в системі органічного землеробства. Характеризується пониженим вмістом антипоживних речовин (алкілрезорцинолів) – 300-320 мг/кг сухої речовини.

Оптимальні строки сівби такої суміші – ІІІ декада вересня – I декада жовтня. Завдяки високій моростійкості сортів горошку паннонського Орлан і тритикале озимого Богодарське, рослини виживають за час перезимівлі й при більш пізніх строках сівби, але їх ріст і розвиток значно відстає від травостоїв оптимальних строків (до 10-12 днів). Проте, необхідно відмітити, що при зміні строків сівби, від раннього до пізнього, посіви тритикале озимого з горошком паннонським забезпечують стабільно високі врожаї.