Оптимальні строки посіву озимих зернових культур.

Взагалі останнім часом у нашому регіоні значно змістились оптимальні строки висіву озимих зернових культур.

Якщо в оптимальні терміни є достатньо вологи, то питань – «як і коли сіяти», не виникає. 

Ще близько 40–50 років тому оптимальними термінами сівби для різних кліматичних зон України був період від 5 до 20 вересня. На разі найвищі врожаї пшениця озима формує за пізніших строків висівання — із 25 вересня і завершуючи першою декадою жовтня. Проте це не означає, що фермери мають проводити посівну якомога пізніше. За даними багатьох наукових установ, оптимальні строки сівби змістились на 10–15 днів, і це означає, що за нинішніх погодних умов можливо отримувати врожай пшениці на 5–10 ц/га кращий, аніж раніше. Проте не слід забувати, що максимальна продуктивність культури розкривається тільки за оптимальних строків висіву.

Таким чином, негативний вплив на продуктивність озимини справляє як занадто ранній висів, так і значне запізнення із посівною. Оптимальні строки — ті, за яких зменшиться ризик переростання, проте буде достатньо часу, щоб рослини почали кущитись і пройшли всі етапи загартування.

Окрім строків висіву озимини, важливим є також спосіб сівби. За допомогою корекції ширини міжрядь можна досягнути оптимальних умов розвитку для рослин у посіві. Так, у колишньому СРСР і на сучасному пострадянському просторі стандартна ширина міжрядь для зернових культур становила 15 см. Такий технологічний прийом здебільшого був зумовлений конструкцією сівалок старого зразка. Проте така ширина міжрядь не завжди відповідає біологічним потребам рослин певних сортів і вирощуванню в різних ґрунтово-кліматичних умовах.

Сучасні зернові сівалки дають широкий вибір параметрів ширини міжрядь: від 7,5–10 до 18–25 см. В Євросоюзі досить широко практикують вузькорядний спосіб сівби, його використання може забезпечити прибавку врожаю до 10% порівняно з міжряддям 18 см.

Одним із позитивних факторів вузькорядного способу сівби є те, що в таких посівах швидко змикаються міжряддя, поверхня ґрунту менше пересихає, що сприяє кращому збереженню запасів продуктивної вологи. Окрім цього, зростає конкурентність посіву до бур’янів. Проте вузькорядний спосіб сівби потребує ретельнішої підготовки поля.

Велика кількість господарств у світі, а тепер і в Україні, впроваджують ресурсоощадні технології вирощування зернових культур. No-till технологія, яка не передбачає взагалі обробітку ґрунту, формує на поверхні поля шар із рослинних решток. Це сприяє збереженню значної кількості продуктивної вологи, і саме для такої системи вирощування краще придатний широкорядний спосіб сівби. Крім цього, збільшення ширини міжрядь сприяє зростанню кущистості пшениці, а це дає можливість збільшити продуктивність культури за вирощування її за No-till технологією.

Отже, під час вибору строків та способу висіву озимини фермер за можливості повинен керуватись насамперед біологічними потребами озимих зернових культур, враховувати погодні умови, особливості сорту. Адже тільки за умови забезпечення максимально комфортних умов вегетації можна досягти високої продуктивності посіву та якості зерна культури.