Особливості розвитку рослин і їхнє значення для селекції.

Знання фізіологічних особливостей розвитку рослин необхідно для правильного вибору методу селекції. Залежно від типу розвитку сільськогосподарські культури можна підрозділити на наступні групи: 1) ярові однолітні, 2) озимі однолітні, 3) дворічні, 4) багаторічні трав’янисті, 5) багаторічні деревні.

Ярі однолітні культурні рослини з погляду методики селекції мають ряд переваг перед іншими культурами, оскільки дають можливість за один календарний рік одержати кілька поколінь. У помірній зоні для цього використають фітотрони або теплиці, які дозволяють й у зимовий період створювати необхідні температурні й світлові умови для росту й розвитку рослин.

Озимі однолітні культурні рослини, розповсюджені в помірній зоні, для нормального розвитку мають потребу у впливі на них протягом певного часу знижених температур. Дана властивість озимих культур, з одного боку, дає селекціонерові деякі переваги при роботі з ними, тому що їх легше клонувати, чим ярові. Для цього досить посіяти їх пізно навесні або влітку, щоб рослини не змогли заколоситися. Вони будуть безперервно кущитися, і їх легко розділити на частині. Правда, при цьому є небезпека сильної поразки пишно ростучого клону хворобами в літній період. З іншого боку, в озимих не можна в такому ступені, як у ярових, збільшити число поколінь, тому що вони після кожного нового врожаю повинні протягом 5-8 тижнів піддаватися обробці зниженими температурами. Для цього розроблені різні методи, які доступні як селекціонерові, так і рослинникові, що дозволяють управляти розвитком озимих рослин.

У дворічних культур вплив зниженими температурами здатні сприймати не насіння, що проростають, а тільки рослини після досягнення певних розмірів. У перший рік при весняному посіві вони утворять вегетативні органи (коренеплід, качан), які після зимового зберігання при висадженні па наступний рік формують рослини, здатні цвісти й плодоносити.

Так як всі дворічні – перехреснозапильні рослини, селекційна робота з ними вимагає регулювання запилення. Оскільки в цих культур у виробництві використають урожай першого року й завдяки цьому особини з коштовними ознаками виявляються вже в перший рік, є можливість відбирати для одержання насіння тільки рослини із кращими властивостями й високою продуктивністю. Крім того, дворічні легко клонувати. Завдяки цьому можна збільшити врожай насіння, а окремі сестрині рослини вирощувати в різних комбінаціях разом з рослинами клону іншої лінії, щоб забезпечити контрольоване перехресне запилення. Все це дозволяє зробити висновок, що дворічні являють собою цілком сприятливий селекційний об’єкт. Але є й труднощі при роботі з ними. Щоб селекційний  матеріал    належним  чином  обробити   й зберегти протягом зими, потрібні відповідні сховища більших розмірів.

Багаторічні види трав’янистих рослин протягом декількох вегетаційних періодів щорічно утворять нові пагони, цвітуть і плодоносять. До них ставляться багато кормові злакові й дрібнозерняткові бобових трав (люцерна, конюшина). Серед даної групи рослин також переважають перехреснозапильні види. Регулювати запліднення в них цілком можливо. Для цього необхідно всі лінії, що виявили за результатами багаторічного випробування низьку продуктивність зеленої й сухої маси, вчасно, тобто до цвітіння, видалити й виключити їхня участь у запиленні.

Клонування багаторічних трав також легко здійснити, чому сприяє схильність до постійного відростання нових пагонів. Тому окремі коштовні рослини можна розмножити вегетативно й з більшою вірогідністю визначити продуктивність кожного. Нарешті, є можливість вегетативним шляхом довгий час зберігати окремі клони, поки не буде встановлена цінність їхнього насіневого потомства в певних комбінаціях схрещування.

Робота з багаторічними деревними культурними рослинами дає ту перевагу, що отриманий у результаті селекції матеріал, принаймні плодових, можна розмножувати вегетативно щепленням. У результаті кожен окремий сіянець може стати безпосередньо сортом, якому необхідно тільки розмножити. Цій перевазі, однак, протистоїть той недолік, що про продуктивність виділених форм доводиться судити занадто пізно, коли вони вступлять у пору повного плодоношення.

Знання біологічних основ селекції рослин створює основу для правильного вибору найбільш ефективного методу селекції в кожному конкретному випадку.