Пам’ятка споживачам щодо купівлі миючих засобів

hbccМиючі засоби займають важливе місце в нашому житті. Сьогодні не можна обійтися ні без порошків, ні без засобів для миття посуду. Спеціалісти управління захисту споживачів ГУ ДПСС в Житомирській області зазначають, що введення в обіг миючих засобів  на території України дозволяється лише за умови дотримання вимог Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України    від 20.08.2008 року № 717.  Тому, при придбанні товару слід звертати увагу на знак відповідності технічним регламентам, який є єдиним знаком, що свідчить про відповідність продукції загальнообов’язковим вимогам безпеки, що діють на території України відносно продукції певної категорії.  Мийний засіб маркується шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання чи етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:

  •  найменування та інформації про призначення мийного засобу;
  •  торговельної марки (за наявності) або торговельного знака, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або його уповноваженого представника;
  •  інформації про склад мийного засобу згідно з додатком 2;
  •  адреси, зокрема електронної пошти (за наявності), та номера телефону, за якими можна одержати технічний опис інгредієнтів;
  •  інструкції із застосування, заходів безпеки та спеціальних застережень згідно із законодавством;
  •  маси нетто чи об’єму;
  •  дати виготовлення;
  •  строку придатності;
  •  умов зберігання (в разі потреби).

Цей Технічний регламент установлює вимоги до мийних засобів і поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу. До складу миючих засобів входять ПАР. Поверхнево-активні речовини (сурфактанти, детергенти) – хімічні речовини, які знижують поверхневий натяг рідини, полегшуючи розтікання і знижуючий між фазний натяг на межі двох рідин.        За хімічним складом поверхнево-активні речовини діляться на: Аніонні ПАР: зазвичай лінійні алкилбензолсульфонати або сульфати спиртів, а також натрієві та калійні солі жирних кислот (мила). Їх основна функція видалення забруднень з тканин і суспендірованіі їх в миючому розчині. Використовуються в порошкових і рідких миючих засобах для прання. Місткість у миючих засобах до 5% аніонних ПАР вважається безпечною. Катіонні ПАР: зазвичай четвертинні амонійні з’єднання (наприклад діалкил (С12-С18) диметиламмоній сульфат).Використовуються для пом’якшення тканин і надання їм антистатичних властивостей (використовуються у кондиціонерах для білизни).Катіонні ПАР є високотоксичними і при наявності навіть у незначній кількості (більше 5%) можуть спричиняти алергічні реакції. Неіоногенні ПАР: зазвичай етоксилірованні спирти. Природні сапоніни також відносяться до цього класу речовин. Мають більш низьку піноутворюючу дію, ніж аніонні ПАР.Вони проявляють відмінну здатність до видалення масляних забруднень (особливо з синтетичних тканин). Використовуються в порошкових і рідких миючих засобах для прання.Неіоногенні ПАР мають незначний вплив на людський організм та добре вимиваються з тканини при полосканні. Основною перевагою є сприятлива дія на тканину і головне – 100% біорозкладаність. Отже, на пральних порошках, як правило, вказують тільки вид сурфактантів (аніонні, неіоногенні) і процентний вміст. Так що купуючи порошок, звертайте увагу саме на тип використовуваного ПАР (пам’ятаєте – аніонні найагресивніші) і його кількість – чим менше ПАР, тим менше шкоди для здоров’я. Разом з тим,  також слід звернути увагу на маркування мийних засобів  в цілому і бути зосередженим на читанні етикеток та огляді самого пакування.