Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Житомирської області в осінній період 2017 року.

        Осередково сходи озимих зернових культур пошкоджуватимуть ґрунтові шкідники дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів, які знищують насіння і сходи, при цьому знижується густота посіву, пригнічується розвиток рослин. На забур’янених площах та площах попередників озимини прогнозується розмноження озимої та інших видів підгризаючих совок. Тому, в усіх господарствах потрібно дотримуватись культури землеробства з цілеспрямованим застосуванням відповідних агротехнічних заходів.

Проти личинок коваликів та чорнишів, гусені підгризаючих совок, хлібних жуків, туруна, за 1-5 днів до сівби, насіння обробляють препаратами на основі Імідаклоприду, 700 г/кг (Іаучо, з.п., 0,25-0,5 кг/т; ін Сет, в.г., 0,75 л/т), Тіаметоксаму, 350 г/л (Круїзер, т.к.с., 0,4-0,5 л/га), Диметоату, 400 г/л.                          

        При наявності 2-3 і більше личинок підгризаючих совок на м² посіву (сходи кущіння) проводять обробку інсектицидами за технологією. Хімічний захист озимих зернових у фазах сходи –  кущіння доцільний за наявності на м² посіву: попелиць – 50-150 екз., блішок –  30-50, цикадок – 150, а злакових мух – 40-50 екземплярів на 100 помахів сачком. Знешкодження цих фітофагів забезпечують обприскування фосфорорганічними, або піретроїдними інсектицидами (децис Ф-Люкс, к.е., 0,2-0,25 л/га; Золон, к.е., 1,5-2 л/га; Карате Зеон, к.е., 0,15-0,2 л/га; Ф’юрі, в.е., 0,070,1 л/га; або аналоги).

Щорічно істотної шкоди зерновим завдають мишоподібні гризуни. В умовах поточного року під дією літньої засухи і перезволоження ґрунту внаслідок зливових дощів, а також своєчасно проведених винищувальних заходів у попередні вегетаційні періоди, популяції гризунів значно скоротились і перебувають у депресії (спад чисельності). Тому і надалі, протягом осінньої вегетації, у посівах озимих культур зберігатиметься їх допорогова чисельність. Збереження природного запасу мишей спостерігатиметься лише осередково в місцях резервації: на багаторічних травах, сінокосах, пасовищах, перелогах, інших землях з підвищеною вологістю тому важливо систематично обстежувати посіви. Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через дотримання агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. Для винищення мишоподібних гризунів застосовують біопрепарат Бактороденцид. Вологий зерновий Бактороденцид – готова для застосування зернова принада. Застосування вологого зернового Бактороденциду (від 0,5 до 2,5 кг препарату на 1 га посіву або 2-3 г в нору) обумовлює загибель 75-95% мишоподібних гризунів. Крім цього, за наявності 3-5 жилих колоній гризунів на гектар озимі захищають розкладанням принад Бродівіту, р., Ізоцину МК, мк., Шторму, 0,005% воскові брикети, 0,7-1,5 кг/га, або вносять аміачну воду (150-200 г в нору).                                                                                  

  Інтенсивний розвиток хвороб зернових колосових культур у поточному році створив запас інфекції гельмінтоспоріозу, борошнистої роси, іржастих, септоріозу, фузаріозу, збудників пліснявіння насіння, летучої та інших видів сажок, які зберігаються на стерні, подрібненій соломі. Значні запаси збудників хвороб, що накопичилися на полях, вимагають обов’язкового протруювання насіння. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Застосовують інсектицидно-фунгіцидні препарати на основі Тіаметоксам, 262,5 г/л + Дифеноконазол, 25 г/л + Флудиоксоніл, 25 г/л. За нормою 1-2 л/т насіння ці протруйники ефективні проти спектру хвороб, зокрема кореневих гнилей (фузаріозних, гельмінтоспоріозних) сажок, альтернаріозу.

Протягом жовтня – листопада і до випадання снігового покриву, за умов вологої осені ранні сходи та молоді рослини озимих культур повсюдно, насамперед на хорошому агрофоні, можуть уражувати кореневі гнилі, борошниста роса, іржа, плямистості різних видів. Хворі рослини слабшають і можуть загинути під час перезимівлі. Захворювання посилюватиметься у випадку сівби не протруєним насінням. Тому за появи інфікування рослин озимин посіви обприскують: Пропіконазол, 90 г/л + Прохлораз, 400 г/л (Бампер Супер 490, к.е., 0,8-1,2 л/га); Пропіконазол, 300 г/л + Тебуконазол, 200 г/л (Колосаль Про, м.е., 0,3-0,4 л/га); Флутріафол, 250 г/л (Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га); Фенпропідин, 750 г/л (Ліндер, к.е., 0,5-0,75 л/га); Епоксиконазол, 187 г/л + Тіофанатметил, 310 г/л (Рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га); Крезоксим-метил, 125 г/л + Епоксиконазол, 125 г/л + Дифеноконазол, 80 г/л (Терапевт Про, к.с., 0,7 л/га),

Більшість бур’янів у жовтні вже зійде і розпочне вегетацію. Тому одним з селективних гербіцидів, які придатні для внесення восени, є препарати на основі Амідосульфурон, 100 г/л + Йодсульфурон – метил натрію, 25 г/л + антидот Мефенпірдиетил, 250 г/л (Гроділ Максі OD, о.д., 0,11 л/га), або на основі Пендиметалін, 250 г/л + Ізопротурон, 125 г/л (Марафон, к.с., 4 л/га), які виявляють стабільну ефективність незалежно від наявності ґрунтової вологи восени.

 У системі догляду за посівами озимого ріпаку важливе місце належить захисту рослин в період утворення розетки від таких шкідників як личинки ріпакового трача (ЕПШ 2 екз./кв.м, або 2 пошкоджені рослини на кв.м), капустяна попелиця (ЕПШ 10% заселених рослин), хрестоцвітих клопів, гусені біланів, совок. За умов теплої сухої погоди шкідливість фітофагів прогресуватиме, тому обов’язковим є обприскування Піретроїдними або Фосфорорганічними інсектицидами (Карате Зеон 050 СS, с.к., 0,15 л/га; Децис Профі, к.е., 0,07 л/га; Сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га; Фуфанон, р.п., 0,12 кг/га, або аналоги) з дотриманням регламентів застосування.                         

            На посівах соняшнику пізніх строків сівби до третьої декади вересня на кошиках продовжиться харчування гусені листогризучих совок, соняшникової вогнівки. Механічні пошкодження гусінню та іншими шкідниками сприяють проникненню збудників інфекцій, що викликають гнилі кошиків різної етіології. При випаданні опадів на пошкоджених посівах можливо інтенсивне поширення і розвиток білої, сірої гнилей. Ці хвороби при збігу сприятливих абіотичних і біотичних чинників можуть нанівець звести зусилля товаровиробника при вирощуванні культури. Тому для зниження шкідливості цих хвороб необхідно планувати проведення десикації, яка перериває їх розвиток. Для контролю розвитку шкідників після збирання врожаю подрібнюють рослинні рештки і заорюють їх в ґрунт.

Гусінь стеблового (кукурудзяного) метелика останніх віків завершуватиме живлення у рослинах кукурудзи та інших товстостеблих культур. Крім прямих втрат, пошкодження кукурудзяним метеликом сприяють збільшенню кількості захворювань качанів кукурудзи на фузаріоз. Вже наприкінці вересня – протягом жовтня гусінь стеблового метелика продовжить переміщення у нижню частину стебла, де вона залишиться зимувати. Тому для попередження розмноження фітофага у наступному році, проводять низьке зрізування стебел культури.       

          Більшість ґрунтових фітофагів картоплі та овочевих культур мігруватимуть у нижні шари ґрунту для перезимівлі. На окремих посівах дохарчовуватимуться листоїдні шкідники (гусінь біланів, совок, інші), які з часом також набуватимуть оптимальних фаз для перезимівлі. Пошкодження бульб та коренеплодів, яких завдаватимуть дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів та інших ґрунтових шкідників, впливатимуть на збереження урожаю у зимовий період. При закладанні на зберігання пошкоджені бульби та коренеплоди швидше інфікуватимуться збудниками грибкових і бактеріальних захворювань. На присадибних ділянках після збирання врожаю пізніх овочевих культур і очищення площі від рослинних решток, завершують обробку ґрунту для озимого, підзимнього і весняного посівів. Осінній обробіток ґрунту створює умови для кращого розкладання коренів бур’янів, а при сильних морозах швидше гинутимуть личинки, яйця зимуючих шкідників і насіння деяких бур’янів.

За сприятливих гідротермічних умов в садах пізнім сортам яблуні шкодитимуть гусінь другого покоління яблуневої плодожерки, а також плодові кліщі. Там, де не можна застосовувати хімічні препарати, проти плодожерки проводять обробку біопрепаратами (Лепідоцид, Бітоксібациллін, термін очікування після обробки якими становить 2-5 днів), а також використовують феромонні пастки (як для прогнозу, так і для контролю шкідливості). Тільки на сортах, урожай з яких збирається не раніше першої декади жовтня, можливе застосування хімічних препаратів. У садах доцільно проводити збір і знищення червивої падалиці, обрізку прив’ялих гілок, розпушують ґрунт під кронами (з метою знищення шкідників, що йдуть в ґрунт на заляльковування), знімають павутинні гнізда і т.д. Опале листя у садах згрібають: не рекомендується спалювати його ні восени, ні навесні. При вирощуванні в парниках розсади овочевих це листя використовують як біопаливо, створюючи подушку товщиною 15-20 см, восени ним застеляють землю під кущами малини, смородини, аґрусу, а також під трояндами. Застеляють тонким шаром суницю на зиму і багаторічні овочеві рослини. Таке природне органічне добриво зберігає вологу, затримує ріст бур’янів, підвищує врожай.