Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах Житомирської області в осінній період 2018 року.

Одним з основних завдань догляду за посівами має бути попередження та недопущення пошкоджень посівів восени. Повсюди особливої уваги вимагатимуть посіви колосових культур ранніх строків сівби, тому важливим залишатиметься вчасний захист озимини за обмеження чисельності шкідливих організмів до економічного і господарського невідчутних рівнів. Тому регулярні обстеження і своєчасний захист озимих попередять ускладнення фітосанітарного стану, сприятимуть успішній перезимівлі рослин. Хімічні обробки посівів проводять за суворого дотримання правил техніки безпеки та у відповідності з економічними порогами шкідливості.       

 Сходи озимих зернових культур пошкоджуватимуть ґрунтові шкідники –  дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів, інші поліфаги, які знищують насіння, проростки і сходи (при цьому знижується густота посіву, пригнічується розвиток рослин). На забур’янених після парових та інших ранніх попередників площах озимини створюватимуться передумови розмноження озимої та інших видів підгризаючих совок, чисельність яких зростатиме вище порогу шкідливості (2 екз. на кв.м), які можуть пошкодити до 20-50% рослин. Тому в усіх господарствах вирішальне значення в захисті посівів від шкідливих комах матиме висока культура землеробства з цілеспрямованим застосуванням відповідних агротехнічних заходів. Проти личинок коваликів та чорнишів, гусені підгризаючих совок, хлібних жуків, туруна, за 1-5 днів до сівби, насіння обробляють препаратами на основі Імідаклоприду, 700 г/кг (Гаучо, з.п., 0,25-0,5 кг/т; Ін Сет, в.г., 0,75 л/т), Тіаметоксаму, 350 г/л (Круїзер, т.к.с., 0,4-0,5 л/га), Диметоату, 400 г/л (Фосфамід, к.е., 2,0 л/га), ін.

                                          Багатоїдні шкідники.

             При наявності 2-3 і більше личинок підгризаючих совок на кв.м посіву (сходи кущіння) проводять вибіркову або суцільну обробку інсектицидами за регламентами існуючих технологій. Більш ефективною є суміш дозволених в посівах озимих фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах з додаванням 3-4 кг/га сечовини. Хімічний захист озимих зернових у фазах сходи –  кущіння доцільний за наявності на кв.м посіву: попелиць – 50-150 екз., блішок –  30-50, цикадок – 150, а злакових мух – 40-50 екземплярів на 100 помахів сачком. Знешкодження цих фітофагів забезпечують обприскування фосфорорганічними, або піретроїдними інсектицидами (децис Ф-Люкс, к.е., 0,2-0,25 л/га; Золон, к.е., 1,5-2 л/га; Карате Зеон, к.е., 0,15-0,2 л/га; Ф’юрі, в.е., 0,070,1 л/га; або аналоги). Щорічно істотної шкоди зерновому господарству області завдають мишоподібні гризуни, в популяціях яких хід динаміки чисельності обумовлений трьома групами факторів: внутрішньопопуляційними, кліматичними і біотичними. При цьому пусковим механізмом популяційних процесів, які визначають зміни чисельності гризунів, є комплексна дія метеорологічних і трофічних факторів. При наявності в жовтні на 1 га озимої пшениці трьох жилих колоній гризунів (по одній парі дорослих полівок у кожній) за сприятливих погодних і кормових умов протягом зими і весни (до червня) вони дадуть потомство до 600 полівок, які за відсутності боротьби з ними здатні повністю знищити врожай пшениці. Тому важливо систематично обстежувати посіви. Як шкідники хлібних запасів в закритих стаціях (зерносховища, скирти соломи) – хатня і польова миші, які за похолодання будуть мігрувати з природного середовища.  Запобігають розмноженню та розселенню мишоподібних гризунів через дотримання агротехнічних заходів, зокрема знищення післяжнивних решток і сходів падалиці, лущення стерні, збирання соломи і своєчасний основний обробіток ґрунту. Для винищення мишоподібних гризунів застосовують біопрепарат Бактороденцид. Вологий зерновий Бактороденцид – готова для застосування зернова принада (зерно пшениці, вівса чи ячменю, всередині та на поверхні якого знаходяться мікроби – специфічні сальмонели, які спричиняють мишачий тиф). Після поїдання препарату бактерії потрапляють у шлунково-кишковий тракт гризуна, потім в кров, викликаючи септицемію, коли гемолімфа не може пригнічувати розмноження мікроорганізмів, шкідники стають кволими, мало їдять і протягом 3-5 днів гинуть. Оскільки інфекція тифу передається від хворих особин здоровим різними шляхами, найпоширенішим є канібалізм. Загиблі гризуни є резервуаром маси бактерій, тому, поїдаючи їх, здорові особини заражуються. Перебуваючи у тісному контакті один з одним, миші швидко розповсюджують смертельно небезпечну для них хворобу. Цей ефект спонтанного безкоштовного тиражування засобів боротьби недосяжний для найефективніших сучасних хімічних сполук і є однією з найбільш привабливих рис саме мікробних біопрепаратів, зокрема, Бактороденциду.  Застосування вологого зернового Бактороденциду (від 0,5 до 2,5 кг препарату на 1 га посіву або 2-3 г в нору) обумовлює загибель 75-95% мишоподібних гризунів. Природні вороги шкідників не уражуються мишачим тифом і винищують решту ще живих чи мігруючих з інших місць гризунів. Бактороденцид можна застосовувати протягом цілого року на посівах сільськогосподарських культур, в садах, розсадниках, лісах, тепличних господарствах, скиртах, тваринницьких приміщеннях, складах і т.д. Хочу відмітити, що під час роботи із знищення гризунів потрібно, як і при всіх роботах по захисту с/г культур, дотримуватись правил безпеки (мити руки, не палити, не приймати їжу під час роботи та інше). Крім вищезазначеного, за наявності 3-5 жилих колоній гризунів на гектар озимі захищають розкладанням принад Бродівіту, р., Ізоцину МК, мк., Шторму, 0,005% воскові брикети, 0,7-1,5 кг/га, інших родентицидів, або вносять аміачну воду (150-200 г в нору).

Гусінь стеблового (кукурудзяного) метелика останніх віків завершуватиме живлення у рослинах кукурудзи та інших товстостеблих культур. Крім втрат, від пошкодження кукурудзяним метеликом збільшується вірогідність  захворювань качанів кукурудзи на фузаріоз. Вже наприкінці вересня – протягом жовтня гусінь стеблового метелика продовжить переміщення у нижню частину стебла, де вона залишиться зимувати. Тому для попередження розмноження фітофага у наступному році, проводять низьке зрізування стебел.  

                     Шкідники і хвороби озимих зернових культур

    Інтенсивний розвиток хвороб зернових колосових культур у поточному році створив запас інфекції гельмінтоспоріозу, борошнистої роси, іржастих, септоріозу, фузаріозу, збудників пліснявіння насіння, летучої та інших видів сажок, які зберігаються на стерні, подрібненій соломі. Значні запаси збудників хвороб, що накопичилися на полях, вимагають обов’язкового протруювання насіння. Насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Протруюють насіння завчасно (за 2-3 тижні), або безпосередньо перед сівбою. Системними протруйниками, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію, краще оздоровлювати зерно за день або в день сівби. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Застосовують інсектицидно-фунгіцидні препарати на основі Тіаметоксам, 262,5 г/л + Дифеноконазол, 25 г/л + Флудиоксоніл, 25 г/л. За нормою 1-2 л/т насіння ці протруйники ефективні проти спектру хвороб, зокрема кореневих гнилей (фузаріозних, гельмінтоспоріозних) сажок, альтернаріозу. За норми 1,5-2 л/т посіви захищають від озимої совки, хлібного туруна, злакових мух, хлібної блішки. Або ж поєднання Імідаклоприд, 166,7 г/л + Клотіанідин, 166,7 г/л + Протіоконазол, 6,7 г/л за норми 1,4-1,6 л/т.

         Також застосовують окремо фунгіцидні препарати, що знімають інфекційне навантаження з насіння з такими діючими речовинами: Карбоксил, 200 г/л + Тирам, 200 г/л за норми 2,5-3 л/т, Флутріафол, 37,5 г/л + Імазаліл, 15 г/л + Тіабендазол, 25 г/л (1-1,25 л/т), або Тритіконазол, 200 г/л (0,2 л/т), або Протіоконазол, 100 г/л + Тебуконазол, 60 г/л + Флуопірам, 20 г/л (0,5-0,6 л/т). Інсектицидні препарати, що мають пролонговану дію та високу біологічну ефективність, сприяють зменшенню шкідливості ґрунтових фітофагів, сисних комах та, головним чином, запобігають розповсюдженню вірусів (знищується комаха – вектор для передачі вірусної інфекції): Імідаклоприд, 700 г/л (0,25-0,5 кг/т), Тіаметоксам, 350 г/л (0,4-0,5 л/т), ін. Протягом жовтня – листопада і до випадання снігового покриву, за умов вологої осені ранні сходи та молоді рослини озимих культур повсюдно, насамперед на хорошому агрофоні, можуть уражувати кореневі гнилі, борошниста роса, іржа, плямистості різних видів. Тому за появи інфікування рослин озимини посіви обприскують: Пропіконазол, 90 г/л + Прохлораз, 400 г/л (Бампер Супер 490, к.е., 0,8-1,2 л/га); Пропіконазол, 300 г/л + Тебуконазол, 200 г/л (Колосаль Про, м.е., 0,3-0,4 л/га); Флутріафол, 250 г/л (Імпакт 25 SC, к.с., 0,5 л/га); Фенпропідин, 750 г/л (Ліндер, к.е., 0,5-0,75 л/га); Епоксиконазол, 187 г/л + Тіофанатметил, 310 г/л (Рекс Дуо, к.с., 0,4-0,6 л/га); Крезоксим-метил, 125 г/л + Епоксиконазол, 125 г/л + Дифеноконазол, 80 г/л (Терапевт Про, к.с., 0,7 л/га), або аналогами.

Загрозу сходам та рослинам зернових колосових культур завдаватимуть сисні шкідники (злакові попелиці, цикадки, мухи), на зменшення чисельності яких впливатиме поєднання різних способів і методів захисту рослин. Так, вчасно проведені агротехнічні заходи підвищать стійкість рослин до пошкодження їх шкідниками – личинками шведських і гессенської злакових мух – і будуть ефективними проти ураження посівів хворобами. 

         Найбільш уразливий період розвитку сходів озимих культур – фаза 1-2 листки. В цей час мухи заселяють найбільш розвинені рослини ранніх і оптимальних строків сівби, насамперед, поля з меншою густотою стояння рослин. Менше ушкоджуватимуться рослини пізніх допустимих строків сівби. Динаміка збільшення чисельності злакових попелиць і цикадок залежатиме від гідротермічних умов. При середньодобовій температурі 13…15° і вище, сухої теплої погоди наприкінці вересня – протягом жовтня зазначені сисні шкідники загрожуватимуть посівам озимини, передусім як переносники вірусних хвороб. Уражені вірусами рослини істотно знижують зимостійкість і можуть загинути взимку або навесні. На окремих полях у посівах озимих колосових спостерігатиметься шкідливість личинок хлібної жужелиці (туруна): особливо на площах, де проводили посів по стерньових попередниках. Строки обробок посівів визначаються термінами відродження личинок, їх чисельністю (ЕПШ 2 личинки на кв.м) і часткою личинок, які харчуються, що встановлюється лише шляхом проведення ґрунтових розкопок. Живлення личинок шкідника розпочнеться за середньодобової температури повітря 7-8°С і триватиме до мінус 5 градусів. Личинки туруна, що живуть у ґрунті, харчуються листям сходів злакових. Застосування більшості зареєстрованих у «Переліку» інсектицидів є ефективними при температурі повітря не нижче 12°С, коли личинки знаходяться в малоактивному стані. Інсектициди на основі Діазинону ефективні при знижених температурах від +10° до +4°С. Нижче цього порогу обробки будь-якими препаратами не ефективні. За досягнення ЕПШ під час сходів – на початку кущіння озимих зернових, а саме 100-150 злакових попелиць на кв.м, або 5-10 екз./росл. при 50% заселених рослин; 40-70 злакових цикадок на кв.м, або 150 екз. на 100 помахів сачком; 1-2 лич./кв.м хлібного туруна, у теплі дні проводять обприскування Тіаметоксамом, 250 г/кг (Актара 25 WG, в.г., 0,1-0,14 л/га), Піретроїдами (Альфагард 100, к.е., 0,10,15 л/га; Карате Зеон 050CS, мк.с., 0,15-0,2 л/га), ін. Більшість бур’янів у жовтні вже зійде і розпочне вегетацію.      Одним з селективних гербіцидів, які придатні для внесення восени, є препарати на основі Амідосульфурон, 100 г/л + Йодсульфурон-метил натрію, 25 г/л + антидот Мефенпірдиетил, 250 г/л (Гроділ Максі OD, о.д., 0,11 л/га), або на основі Пендиметалін, 250 г/л + Ізопротурон, 125 г/л (Марафон, к.с., 4 л/га), які виявляють стабільну ефективність незалежно від наявності ґрунтової вологи восени.

                         Шкідники і хвороби технічних культур

          При вирощуванні ріпаку в осінній період важливо не допустити переростання рослин і досягнути оптимальної фази для їх входження у зиму. При цьому можна зберегти більше 80% рослин за умови застосування регуляторів росту на основі Хлормекват-хлориду (стабілан та ін.) і фунгіцидів на основі Тебуконазолу, 250 г/л (містік Супер, к.е., 1 л/га), або Метконазолу, 60 г/л (Карамба, в.р., 0,75-1,25 л/га). Дія Хлормекват-хлориду базується на антагоністичній дії на обмін гібереліну, що обумовлює зменшення довжини стебла, збільшення його діаметра та потовщення стінок. При обробці посівів озимого ріпаку у фазу 2-3 листків рекомендується застосовувати 1,0 л/га препарату, у фазу 3-4 листків – 1,5-2,0 л/га. За появи інфекції фомозу, циліндроспоріозу, склеротинії рослини ріпаку захищають Карамбою або Містіком. У разі переростання рекомендується підвищення норми до 1 л/га або двократне внесення у нормі 0,75 л/га. У системі догляду за посівами озимого ріпаку важливе місце належить захисту рослин в період утворення розетки від таких шкідників як личинки ріпакового трача (ЕПШ 2 екз./кв.м, або 2 пошкоджені рослини на кв.м), капустяна попелиця (ЕПШ 10% заселених рослин), хрестоцвітих клопів, гусені біланів, совок. За умов теплої сухої погоди шкідливість фітофагів прогресуватиме, тому обов’язковим є обприскування Піретроїдними або Фосфорорганічними інсектицидами Карате Зеон 050 СS, с.к., 0,15 л/га; Децис Профі, к.е., 0,07 л/га; Сумі-Альфа, к.е., 0,3 л/га; Фуфанон, р.п., 0,12 кг/га, або аналоги з дотриманням регламентів застосування.

            На посівах соняшнику пізніх строків сівби до третьої декади вересня на кошиках продовжиться харчування гусені листогризучих совок, соняшникової вогнівки. При випаданні опадів на пошкоджених посівах можливо інтенсивне поширення і розвиток білої, сірої гнилей. Тому для зниження шкідливості цих хвороб необхідно планувати проведення десикації, яка перериває їх розвиток.

                              Шкідники і хвороби картоплі та овочевих культур

          Більшість ґрунтових фітофагів картоплі та овочевих культур мігруватимуть у нижні шари ґрунту для перезимівлі. На окремих посівах дохарчовуватимуться листоїдні шкідники гусінь біланів, совок, інші, які з часом також набуватимуть оптимальних фаз для перезимівлі. Пошкодження бульб та коренеплодів, яких завдаватимуть дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів та інших ґрунтових шкідників, впливатимуть на збереження урожаю у зимовий період. При закладанні на зберігання пошкоджені бульби та коренеплоди швидше інфікуватимуться збудниками грибкових і бактеріальних захворювань. На заселених ґрунтовими шкідниками ділянках для знищення імаго і личинок шкідників проводять перекопування ґрунту безпосередньо перед настанням морозів.

 На пізніх сортах капусти може посилитися прояв судинного та слизового бактеріозів. 

          Осінній обробіток ґрунту створює умови для кращого розкладання коренів бур’янів, а при сильних морозах швидше гинутимуть личинки, яйця зимуючих шкідників і насіння деяких бур’янів.

       Хвороби    і шкідники плодових культур

         Переважна більшість фітофагів і фітопатогенів плодових насаджень набуватимуть відповідних стадій онтогенезу для переживання несприятливих умов зимового періоду. За сприятливих гідротермічних умов в садах пізнім сортам яблуні шкодитимуть гусінь другого покоління яблуневої плодожерки, а також плодові кліщі. Там, де не можна застосовувати хімічні препарати, проти плодожерки проводять обробку біопрепаратами (Лепідоцид, Бітоксібациллін, термін очікування після обробки якими становить 2-5 днів), а також використовують феромонні пастки (як для прогнозу, так і для контролю шкідливості). Тільки на сортах, урожай з яких збирається не раніше першої декади жовтня, можливе застосування хімічних препаратів. У садах доцільно проводити збір і знищення червивої падалиці, обрізку прив’ялих гілок, розпушують ґрунт під кронами (з метою знищення шкідників, що йдуть в ґрунт на заляльковування), знімають павутинні гнізда і т.д. Опале листя у садах згрібають: не рекомендується спалювати його ні восени, ні навесні. При вирощуванні в парниках розсади овочевих це листя використовують як біопаливо, створюючи подушку товщиною 15-20 см, восени ним застеляють землю під кущами малини, смородини, аґрусу, а також під трояндами. Застеляють тонким шаром суницю на зиму і багаторічні овочеві рослини. Таке природне органічне добриво зберігає вологу, затримує ріст бур’янів, підвищує врожай