Способи зберігання насіннєвої картоплі

Завершальним етапом сезону і всього циклу вирощування картоплі є зберігання, основною метою якого є якомога краще зберегти посадковий матеріал, зменшити втрати після зими. Для цього виробники насіннєвого матеріалу картоплі  мають  сучасні картопляні сховища з регульованим мікрокліматом, що дають змогу  водночас надійно й практично без втрат зберігати великі обсяги  бульб.

В першу чергу варто зазначити, що завантажити дане  картопляне сховище неможливо без спеціалізованого складського обладнання. До нього відносяться: транспортери, картоплеукладальні транспортери, що формують кагати, тощо. Таке обладнання необхідне, якщо зберігання планується проводити насипом, з висотою бурта до 4 метрів. Якщо зберігання картоплі проводиться в контейнерах, то склад повинен мати достатню їх кількість. Крім того, обов’язково повинні бути складські автонавантажувачі, які дозволяють піднімати­-опускати контейнери та перевозити їх з місця на місце. Для зменшення ризиків появи фомозного або фузаріозного ураження картоплі в сховищі перед закладанням насіння на зберігання його протруюють фунгіцидом шляхом його розпилу на поверхню бульби. Цей агрозахід дає можливість захистити картоплю від грибкових захворювань у сховищі під час зберігання і якісніше зберегти посадковий матеріал.

Зберігатися насіннєва картопля може двома способами:

  • зберігання картоплі насипом у сховищах з регульованим мікрокліматом;
  • контейнерний тип зберігання картоплі в сховищах з регульованим мікрокліматом.

Ці способи мають свої недоліки і переваги, але обидва заслуговують на увагу.

Так, при зберіганні насіннєвої картоплі насипом виключаються додаткові затрати на будівництво контейнерів, раціональніше використовується сховище, тому що на одиниці площі можливо закласти більший об’єм насіння. Але в цьому випадку необхідно встановлювати додаткові канали для подавання повітря. Слід також зазначити, що при цьому способі зберігання збільшуються втрати. Це зумовлено тим, що під час зберігання картопля в насипі самоущільнюється, осідає і повітря гірше проходить у верхні шари насипу. Якщо розпочалося загнивання картоплі всередині бурта, то в цьому випадку щось вдіяти буде досить складно. Крім того, при заборі насіння зі сховища воно більше травмується, ніж при контейнерному типі зберігання.

При зберіганні картоплі в контейнерах знижуються втрати насіннєвої картоплі під час зберігання, меншою мірою знижується якість у порівнянні із зберіганням насипом. При виникненні непередбачуваних ситуацій під час зберігання існує можливість маніпулювання окремими контейнерами в межах складу, що дає змогу оперативно реагувати на певні загнивання, підтікання тощо. Але контейнерний тип зберігання потребує додаткових вкладень на будівництво нових контейнерів і ремонт старих. При цьому типі зберігання менш ефективно використовується площа сховища.   

Завантаження сховища повинно відбуватися в максимально стислі терміни – це важливий елемент успішного зберігання картоплі.

Зберігання картоплі в сховищі розпочинається з активного вентилювання посадкового матеріалу з моменту його надходження в склад. Мета вентилювання – повне просушування поверхні бульби і видалення залишків вологи. Це необхідно зробити за дуже короткий час – максимум один-­два дні. Для цього температура повітря, що подається для вентиляції, повинна бути нижчою за температуру картоплі. Найкраще відбувається просушування, коли картопля надходить у склад досить теплою, але не більше 20-22°С, а температура повітря, яке подається для просушування, як мінімум, на 2°С нижча за температуру бульб. Коли температура повітря, що нагнітається, вища за температуру посадкового матеріалу –  на поверхні бульб можливе утворення конденсату.

Після повного завантаження сховища починається етап поступового зниження температури всередині сховища до необхідних 2-­4°С. При цій температурі посадковий матеріал зберігається найкраще. В картоплині майже припиняються всі обмінні процеси, мінімізується дихання, і насіння можна зберігати до наступного сезону з найменшими втратами. Для уникнення негативних процесів на поверхні чи всередині шару картоплі температуру слід знижувати на 0,5°С за добу впродовж 30­-40 днів. Під час зберігання необхідно щоденно здійснювати контроль температури і вологості всередині сховища

Якщо посадковий матеріал добре зберігся під час зими і відсутнє проростання бульб, то за 10­-15 днів до завершення зберігання температуру в сховищі поступово піднімають до 8­-10°С для того, щоб вивести насіння картоплі із стану спокою і дати початок ростовим процесам.

Після зберігання, як правило, слід проводити сортування картоплі з метою видалення пошкоджених або гнилих бульб. Від того, наскільки швидко і ощадливо пройде процес збирання і закладання бульб на зберігання, залежить якість зберігання картоплі. Процес зберігання такий же важливий для отримання якісного посадкового матеріалу, як і процес вирощування, тому  зберіганню слід приділяти максимум уваги.