Травмування насіння при збиранні врожаю та як йому запобігти.

Збирання урожаю – найбільш відповідальний період технології вирощування сільськогосподарських  культур. Головна вимога до проведення цього заходу полягає в тому, щоб зібрати без втрат увесь біологічний урожай та зберегти його високі насіннєві, продовольчі і кормові якості при мінімальних затратах.

Проблема зменшення травмування і здійснення заходів щодо зниження негативного впливу травм на посівні та урожайні властивості насіння набуває особливого значення в системі насінництва усіх сільськогосподарських рослин.

Зростання рівня механізації сівби, збирання, транспортування та недосконалість системи післязбиральної обробки призводять до значного механічного травмування насіння.

Травмування насіння в процесі його виробництва має великі масштаби. В зоні Полісся  воно становить у середньому 40-50%, а подекуди — 60-80%. Вважається, що кожен відсоток травм посівного матеріалу знижує урожайність до 10 кг/га.

Травмування насіння у різних видів рослин дуже поширене. У кукурудзи воно досягає 90-95%, жита — 85-90%, пшениці м’якої — 45-50%. У плівчастого насіння часто спостерігається обрушення.

Існує три типи травмування: механічне, біологічне та екологічне.

Механічне травмування зумовлює виникнення макротравм та мікротравм.

До макротравм належать такі типи пошкоджень: зародок від­битий повністю або частково; відбита частина сім’ядолей, ендо­сперму або перисперму; відбиті або повністю видалені оболонки насіння.

Мікротравми візуально не спостерігаються, але завдають вели­кої шкоди насінню. До них належать омертвіння частини тканини насінин; мікропошкодження зародка; мікропошкодження сім’ядолей, ендосперму або перисперму з внутрішніми тріщи­нами; мікропошкодження оболонок насіння тощо.

Причинами трав­мування насіння при збиранні урожаю є:

  • властивості хлібної маси — культура, сорт, урожайність, співвід­ношення зерна і соломи, вологість, форма зерна, маса 1000 насі­нин, забур’яненість стеблостою, фаза стиглості і спосіб збирання;
  • технологічні регулювання  та режими роботи молотильного пристрою та інших робочих органів молотарки — частота обертання барабана, молотильні зазори, регулювання очистки шнеків, елеваторів;
  • конструктивні особливості молотильного барабана
  • технічний стан робочих органів молотарки
  • майстерність комбайнера — стаж, знання, увага.

Також важливу роль рівня травмування  відіграє  після­збиральна обробка під час очищення, сортування, каліб­рування, сушіння та протруєння. При цьому, за рахунок проход­ження зернової маси через агрегати мають місце різні типи пошкоджень.

Важливим фактором щодо травмування насіння під час збиран­ня є його вологість. Найменшого травмування зазнає насіння пшениці озимої під час обмолоту  при вологісті від 15% до 17%.  Для сої цей показник становить  від 12 до 17%, для кукурудзи  12-22%.

Ефективними заходами запобігання травмування насіння є роздільне збирання, яке забезпечує зменшення механічного пошкодження на 50%, правильне регулювання роботи молотильних і очисних агрегатів та обмолот при оптимальній вологості насіння.

Травмування значно впливає на мінливість якості насіння під час його зберігання. В результаті травмування лабораторна схожість насіння значно знижується, а при зберіганні такого насіння сильно розвивається інфекція, що згубно  діє на посівні властивості.

Також спостерігається значне  зниження енергії проростання, лабораторної схожості і показників інтен­сивності росту проростків у травмованого насіння при його збері­ганні протягом двох років.

Біологічне травмування — це порушення цілісності структу­ри плодів та насіння внаслідок дії біотичних факторів. До таких факторів відносяться: хвороби насіння, пошкод­ження комахами, гризучими шкідниками, екзимо-мікозне висна­ження насіння тощо.

Екологічне травмування насіння зумовлюється в основному дією метеорологічних факторів: температури, сонячного опро­мінення, вологи, дія приморозків тощо.

Одним з типів екологічного травмування є утворення тріщин упродовж обох боків борідки, причиною цьому є  перестояння рослин на корені за зміною сонячної та дощової погоди. Внаслідок пошкодження оболонок та розкриття ендоспер­му насіння при проростанні уражувалось грибними хворобами та мають низькі посівні властивості.

Отже, оболонки насіння не лише захищають ендосперм і за­родок від зовнішніх факторів, механічних та хімічних пошкод­жень, а й запобігають розвитку гриба. У зв ‘язку з цим цілісність оболонок є важливою умовою стійкості насіння проти грибних хвороб.

З метою запобігання та знешкодження травмування насіння застосовують певний комплекс міроприємств: оптимальні стро­ки та способи збирання; правильний режим роботи комбайнів і механізмів післязбирального оброблення насіння та раціональна технологія роботи поточних ліній з мінімальним числом пропусків зернової маси через механізми.