Захист озимого ріпаку від шкідників

1111До найнебезпечніших шкідників ріпаку озимого належать передусім ріпаковий квіткоїд, прихованохоботники, капустяна попелиця, хрестоцвіті блішки, ріпакова блішка, ріпаковий білан та ін.  З настанням теплих днів, коли ґрунт прогрівався на глибині 2-4 см до +6 °С, набрали активності капустяний стебловий (Ceutorhynchus quadridens Panz) і великий ріпаковий прихованохоботники (Ceutorhynchus napi Schutze.). Проти даних шкідників окремі господарства Житомирської області  обробки вже провели.

Фото: Капустяний стебловий прихованохоботник1112

Проте, на сьогодні, увагу аграріїв хочу привернути до наступної хвилі шкідників, які вже почали з’являтися, а саме: капустяний насіннєвий прихованохоботник (Ceutorhynchus assimilis Payak.), ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.)., та пізніше очікуємо капустяного стручкового комарика (Dasyneura brassicae Winn.). До речі, щоб запобігти появі стручкового комарика, потрібно ефективно знищити  насіннєвого прихованохоботника. Річ у тім, що у самки комарика слабкий яйцеклад, яким вона не може пробити створки стручка, тому використовує отвори залишені насіннєвим прихованохоботником. Найбільша проблема в захисті від прихованохоботників – виявити їх у посівах, адже при найменшому русі рослини ці шкідники падають на землю, непорушно завмирають і завдяки забарвленню зливаються з довкіллям. Тому для моніторингу прихованохоботників використовують жовті пастки, які встановлюють у посівах ріпаку на одному рівні з рослинами. Вміст пасток оглядають щодня, а виявивши шкідників, одразу готуються до обприскування.

1114Фото: Ріпаковий квіткоїд, Оленка волохата1115

На даний час, окрім системи агротехнічних заходів (серед яких найбільш важливим є дотримання сівозміни та повернення ріпаку на попереднє місце вирощування не раніше 4-х років) найбільш оперативним заходом є застосування інсектицидів. На даний час в Україні зареєстровано 3 групи хімічних речовин для боротьби з шкідниками ріпаку:

  •   синтетичні перетроїди (зета-циперметрин, лямбда-цигалотрин, альфа-циперметрин, дельтаметрин, біфентрин, тау-флювалінат),
  •  неоникотиноїди (імідоклоприд, клотіанідін, тіаклоприд, ацетаміприд),
  •  фосфорорганічні препарати (диметоат, хлорпірифос).

Фото: Ріпаковий стручковий комарик1117

Кожна із зазначених груп препаратів має специфіку застосування і певні обмеження з врахуванням перерахованого видового складу шкідників.

Синтетичні перетроїди (лише контактно-кишкова дія) за тривалістю захисної дії (5-10 днів залежно від темеператури і вологості повітря) будуть ефективними для захисту посівів від прихованохоботника лише на початкових етапах заселення посівів шкідниками (період початку виходу з місць переземівлі – спарювання), оленки волохатої та клопів (співпадання з льотом бджіл). З цієї групи  рекомендовано використовувати  препарати з діючою речовиною (лямбда-цигалотрин 50 г/л) з нормою витрати 0,15 л/га. Даний контактно-кишковий інсектицид забезпечує потужний миттєвий ефект та має широкий спектр дії проти різноманітних гризучих шкідників. Така позитивна характеристика цього препарату є досить важливою і визначальною. Із відомого їх асортименту далеко не всі виявляють достатню ефективність дії. За застосування інсектицидів з діючою речовиною (Альфа-циперметрин 100 г/л) в ранню обробку, завдяки своїй універсальній дії ефективно буде знищено й хрестоцвітних блішок, що з’являються на посівах також дуже рано, майже завжди одночасно із прихованохоботниками.

Неоникотиноїди   маючи виражену системну і більш тривалу захисну дію (15-20 днів) та будучи малотоксичним для бджіл можуть бути використані для боротьби зі всіма шкідниками квітневого періоду і, що дуже важливо, навіть під час цвітіння ріпаку. Їх поєднання з піретроїдами  (імідаклоприд, 300 г/л + лямбдацигалотрин, 100 г/л) – підсилює ефективність і швидкість дії препаратів, але обмежує їх використання в часі (тільки до початку лету бджіл). Слід також пам’ятати, що системна дія неоникотиноїдів є акропетальною і поширюється по рослині вверх, що унеможливлює знищення личинок прихованохоботника, які розташовані нижче зони стебла (коренева шийка). Це важливо знати для контролю великого ріпакового прихованохоботника і обробку посівів проводидти,не допускаючи його яйцекладки.

Архіви