Догляд за насінницькими посівами озимих культур навесні.

Незважаючи на прохолодну погоду, агрометеорологічні умови для росту та розвитку насіннєвих посівів озимих зернових  є добрими. Так, посіви пшениці озимої ранніх строків сівби знаходяться у фазі виходу у трубку,  у пізніх – закінчується  фаза кущення. Ріпак озимий знаходиться у фазах утворення стебла та появи суцвіть, місцями триває фаза утворення розетки.

Внаслідок тривалої повільної вегетації озимих культур спостерігається підвищена забур’яненість посівів зимуючими та ранніми ярими бур’янами. Проте низькі температури повітря стримували застосування більшості гербіцидів, а кущіння озимих зернових культур закінчується. Тому  рекомендовано  застосовувати лише ті гербіциди, які дозволено для внесення за знижених температур та після виходу рослин у трубку.

За перевищення шкідниками економічного порогу шкодо чинності на ріпаку  необхідно провести крайові або суцільні обприскування дозволеними до використання препаратами.

Хвороби в квітні  на більшості полів вже проявились у повному складі. Умови для них складаються досить сприятливі: відмерзання частин листків безсніжну пору, достатня кількість вологи, поступове наростання температур. Найпоширеніша хвороба, яка зараз  зустрічається на полях озимої пшениці — септоріоз листя. Він особливо поширений на ранніх і добре розвинутих посівах. Наявність крапельної вологи і високі дози азотних добрив сприяють розвитку хвороби. На вже розкущеній пшениці та у місцях загущення посівів вже є прояви борошнистої роси.  Хвороба найбільше уражує  загущені посіви  і при завищених нормах азотних добрив. Також на деяких посівах виявляють кореневі та прикореневі гнилі.

Першу фунгіцидну обробку слід проводити для ранніх і добре розкущених посівів. Березень, квітень  був досить холодним, тому важливо врахувати температурний режим: при виборі препарату звертати увагу на діапазон температури, в якій препарат працює.

Загалом, стан насіннєвих посівів залишається добрим та задовільним, але на розвитку рослин все ж позначається дещо пізніше відновлення весняної вегетації у зв’язку з повільним наростанням температури повітря. Позитивним є сприятливе вологозабезпечення ґрунту, що дає змогу ефективно проводити азотні підживлення, які сприятимуть підвищенню врожайності озимих зернових культур. Більшість азотних добрив дуже рухливі у ґрунті, а фосфорні і калійні добрива слабо рухливі. При цьому в ґрунті необхідно зменшити рухливість і втрату азотних добрив, але збільшити мобільність і доступність фосфорних і калійних.

Позакореневе підживлення насінницьких посівів озимих культур  є оптимальним способом забезпечення сільського господарських рослин поживними речовинами через листок. Обприскування рослин по вегетації не  відміняє внесення основного живлення. Сигналом для проведення цього агрозаходу є прояви симптомів дефіциту тих чи інших елементів. При позакореневому живленні рослина одразу поглинає добриво з місця його нанесення і його елементи відразу включаються в процеси синтезу. Тобто їхня дія набагато швидша та ефективніша, ніж за кореневого живлення.   В загальному використовується понад 50 мінеральних елементів. Потреба в більшості  з них досить незначна. Але нестача будь якого матиме відчутну негативну дію на ріст і розвиток рослин.

Тільки завдяки збалансованому застосуванню добрив, що містять мікроелементи, можна отримати максимальний урожай належної якості, що генетично закладений у насінні сільськогосподарських культур. Нестача мікроелементів у доступній формі в ґрунті призводить до зниження швидкості протікання процесів, що відповідають за розвиток рослин. У кінцевому результаті це призводить до втрат урожаю, якості майбутнього посівного  матеріалу. Рослини, що належним чином забезпечені мікроелементами, значно краще споживають та засвоюють основні добрива (на 10-30%), відмінно розвиваються та краще протистоять хворобам, шкідникам, заморозкам, посусі та іншим стресовим чинникам.