Про хвороби, що передаються через насіння, спосіб підбору протруйника та необхідність проведення фітоекспертизи

Важливою умовою отримання високих врожаїв усіх без винятку сільськогосподарських культур є захист його від хвороб. А як відомо, насіннєвий матеріал є джерелом інфекції багатьох хвороб рослин. На поверхні (наприклад, збудник летючої сажки) або всередині насінини (збудники фузаріозу, червоної гнилі, тощо) чи у міжнасіннєвому просторі можуть зберігатися життєздатні збудники хвороб, які спричиняють або за сприятливих умов здатні уражувати насіння, проростків і рослин (таблиця 1). Вважається, що до 60 % хвороб рослин передається з насінням.

Основні хвороби, що передаються через насіння

КультураНазва хвороби
ПшеницяАльтернаріоз, гельмінтоспоріоз, карликова, летюча, тверда та стеблова сажка, септоріоз, смугаста плямистість, темно-бура плямистість (чорний зародок), фузаріоз
ЖитоАльтернаріоз, гельмінтоспоріоз, ріжки, летюча, тверда та стеблова сажка, септоріоз, темно-бура плямистість (чорний зародок), фузаріоз
ЯчміньГельмінтоспоріоз, летюча, чорна (несправжня) та тверда (кам’яна) сажка, септоріоз, смугаста плямистість, темно-бура плямистість (чорний зародок), фузаріоз
ОвесЛетюча та тверда сажка, септоріоз, фузаріоз, червоно-бура плямистість
ПросоГельмінтоспоріоз, звичайна сажка
КукурудзаБактеріоз качанів, склеротиніоз (біла гниль), сіра гниль, червона гниль, диплодіоз, нігроспороз, летюча та пухирчаста сажка, фузаріоз
Буряк столовий та кормовийФомоз, іржа, рамуляріоз
ГорохАльтернаріоз, аскохітоз, бактеріоз, склеротиніоз (біла гниль), сіра гниль, фузаріоз
КвасоляАнтракноз, бактеріоз, склеротиніоз (біла гниль), сіра гниль
СояАскохітоз, сім’ядольний бактеріоз, склеротиніоз (біла гниль), пероноспороз, фузаріоз, церкоспороз
СоняшникПероноспороз (несправжня борошниста роса), склеротиніоз (біла гниль), сіра гниль, суха гниль, септоріоз (бура плямистість листя)
ЛьонАнтракноз, аскохітоз, крапчастість, септоріоз (пасмо), поліспороз, фузаріоз
КапустаСклеротиніоз (біла гниль)
МоркваСклеротиніоз (біла гниль), фомоз

    Для того, аби уникнути цих хвороб при вирощуванні відповідних культур, бажано провести протруювання насіння. Застосування протруйників знищує внутрішню та зовнішню інфекцію, захищає насіння та проростки від повторного зараження інфекцією, яка знаходиться у ґрунті, допомагає знизити ймовірність пліснявіння та загнивання насінин при проростанні. Крім того, протруювання насіння зернових культур є основним методом запобігання ураженню рослин сажковими хворобами.                                                               

    Проте, застосування протруйників “наосліп”, без урахування спектру дії препарату нерідко може принести більше шкоди, ніж користі. Цитотоксичне навантаження  протруйників інколи може значно перевищувати рівень інфікування насіння, наслідком чого є зниження польової схожості, слабкі та нерівномірні сходів. Саме тому важливим є проведення фітоекспертизи насіння, при якій якісно і кількісно виявляється видовий склад патогенів, що передаються з посівним матеріалом, характер їх локалізації в насінні.

          Довідково : для проведення фітоекспертизи насіння можна звернутися до ДУ «Житомирська обласна фітосанітарна лабораторія» : 10002, м.Житомир,Київське шосе,131e-mail zt.fitolab@ukr.net. Детальну інформацію про перелік досліджень, порядок надання послуг та іх вартість можна отримати на офіційному сайті лабораторії https://fitolab.zhitomir.org/.

    Найчастіше при фітоекспертизі посівного матеріалу обмежуються лише виявленням хвороб проростків, зокрема, кореневих гнилей. Однак фітопатологічна експертиза повинна бути повною, включаючи в себе всі методи: макроскопічний, що виявляє сажкові мішечки, склероції ріжків та інших грибів, галли пшеничної нематоди; метод обмивки насіння і центрифугування, метод відбитків насіння клейкою стрічкою, що виявляє заспореність насіння твердою сажкою; анатомічний метод і метод аналізу ембріонів, що застосовується для детекції міцелію різних грибів, особливо летючої сажки пшениці і ячменю; біологічний метод, що включає аналіз насіння у вологій камері, в рулонах фільтрувального паперу, на поживних середовищах для виявлення зовнішньої і внутрішньої зараженості насіння і проростків хворобами. Для попереднього аналізу зараженості насіння патогенами і ступеню їх травмованості при наявності апаратури користуються люмінесцентним і рентгенологічним методом.

       На основі результатів лабораторного аналізу можливі наступні варіанти використання насіннєвого матеріалу:

  • висівати насіння без протруювання – за відсутності або мінімальному рівні зовнішньої і внутрішньо насіннєвої інфекції;
  • знезаражувати посівний матеріал біологічним протруювачем або їх комплексом;
  • знезаражувати насіння хімічними протруювачами або їх сумішшю;
  • відмовитися від використання насіння через те, що застосування засобів захисту не суттєво змінить їх стан.

Додатковими критеріями правильного вибору протруйника, окрім результатів фітоекспертизи, є:  спектр дії препарату; форма преперату; наявність контактної та системної складової, що дозволить захистити проростки; наявність у складі барвника, що дозволить оцінити якість проведеного протруювання; наявність прилипача; безпечність для людини та навколишнього середовища; дані обліку фітосанітарного стану попереднього сезону. Для насіння хлібних злаків важливим є ефективність проти збудників різних видів сажки, кореневих гнилей, пліснявіння насіння, а також ранньо-сезонної борошнистої роси, різних видів іржі, плямистостей.

  Детальніше про проведення фітоекспертизи насіння можна ознайомитися з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».